Московіада

Московіада” полишає відчуття подвійності, але не дволикості. На контрастах, переважно прихованих, власне, базується структура цього твору. Андрухович однаково легко переходить з урочистого стилю на сленґ і навпаки, послуговуючись універсальною зв’язкою – іронією, яка балансує на межі кітчу. Недосвідченому читачеві твір може здатися гумористичним, але в тому й полягає особливість постмодернізму: про серйозні речі немодно говорити серйозно.