Добила зрештою...
Моя подруга спитала мене, які українські твори я вважаю вершиної укр. прози. Так от це швидше Карпа, ніх Кобилянська. Настільки примітивно, поверхнево і неправдоподібно, що хочеться випити і ніколи не згадувати, що я її читала. (І мова жахлива, бо через усі ці "женщина", "поведіння" та "будучність" в мене ледь очі не витекли).
март 2015
