Я дуже мало знала про пана Кінга, а виявилось, що і про боротьбу чорних за рівні права. Дуже мене вразило, що наприкінці 60х Хендрікс та Річі Хевенс розривали Вудсток, і в той же час в Алабамі не могли поїсти в одній їдальні з білими. Чи це не сюр?
Хоч Міллер змалював, як на мене, занадто ідеалістичний образ Мартіна Лютера Кінга, читати було цікаво і повчально.
март 2015
